Афіни, 1922 рік. Молода жінка Сонечка
пише листа другу Коленьці до Константинополя. Вона
у положенні та збирається заміж. Її листи один за
іншим стають чергою спогадів про її минуле,
про дитинство та юність у колі обрусілої єврейської
інтелігенції, про ту саму зниклу Одесу, про
випробуваннях епохи, про війну, більшовицьку окупацію
та порятунок на кораблі в ніч січневої евакуації з
Одеси у 1920 році. Але чільне місце у них займає
історія життя з її першим чоловіком. Він відомий
одеський лікар, визнаний зниклим безвісти. І тепер
все: від їхньої першої зустрічі до останньої ночі, –
складає хроніку цієї складної, але непохитної любові.