Лабрадорит — різновид гірських порід, що мають рідкісну властивість ірізації — внутрішнім райдужним сяйвом (нагадує гру світла в краплі бензину або перламутровий блиск усередині раковини молюска). Блискавка кольору від світло-блакитного, до насиченого фіолетового та навіть зеленого, помітно підвищує естетичну цінність гірської породи. Ця оптична властивість надає каменю об'ємність, багатство текстури. Камінь ніби оживає та змінюється під дією різних джерел освітлення.

Кожен камінь має унікальний візерунок, форму, текстуру, нерівності та шорсткості.

Абсолютно чисті, без внутрішніх вад камені трапляються дуже рідко, тому їхня ціна висока.

Особливістю натуральних каменів є наявність вад (дефектів) природного або штучного походження у формі тріщин і твердофазних включень.

Головна відмінність: лабрадор — це мінерал, а лабрадорит — це магматична гірська порода. Говорячи простими словами, гірська порода — це суміш різних мінералів.

Можна сказати, що лабрадор — це найкрасивіша й естетично цінна частина гірської породи лабрадорит.

Зовнішній вигляд самоцвіту.

Нерідко лабрадор називають лабрадоритом. Лабрадор — гарний мінерал, а лабрадорит — гірська порода, що містить не менш ніж 60% лабрадора. Камінь має кілька назв: спектроліт, райдужик, русальний, темний місячний, павичий камінь і навіть биче око.

Колір русалочного каменю варіюється від темної зелені до сіро-зеленого. Характеристика його — гарне відбиття різнобарвних відблисків на темній, іноді майже чорній поверхні. Тоді лабрадор скидається на райдужний опал. Відливальний усіма кольорами спектра чорний або сірий лабрадор називають спектролітом.

У найцінніших його зразках є ефект ірізації, котячого ока або пера павича. Повну веселку в камені бачать рідко. Набагато частіше відблиски схожі на місячне світло або доріжку на темній воді. Самоцвіт немов вабить до себе, зачаровуючи, світлячись внутрішнім світлом.