«Хазявін» — це роман про Україну «нульових» і «десятих»: допандемійний, довоєнний. Екзистенційна драма про екологію такіру. Портрет епохи й українських буднів на тлі автентичного глукози та неонового кіберпанку кіївських «спальників». Історія про повний нуля. Дослідження ностальгії та травми — того, як вони призводять до помилкових рішень, відчуття аутсайдергії та уражень.