Кожен із по-справжньому великих творів мистецтва потребує часу. Так Вінчі писав легендарну «Таємну вечерю» три роки. Під керівництвом Джордже де Дольчі Сікстинська Капела будувалася вісім років. Епопея «Війна та Світ» побачила світ після семи зим титанічної роботи Толстого. І якщо ми поступово торкнулися теми літератури, варто зупинитися на сучасних письменниках.

Нині в моді плодючість. Видавати по одній книзі через кожні 2 роки не лише приємно для фанатів, а й корисно фінансовому успіху автора. Але кількість не завжди означає якість. З плином часу навіть скорострільні творці усвідомлюють, що хороша книга навряд чи вийде з-під пера всього через рік роботи. Що вже казати про інтелектуальні твори…

Романи Дена Брауна завжди рясніли історичними деталями і неймовірними таємницями, а хвацько закручений сюжет вимагав скрупульозності. Тому останні книги про пригоди Роберта Ленгдона почали виходити дедалі рідше. Але аж ніяк не ліньки чи творча криза стали причиною, а бажання досягти нових висот. Трилер «Походження» (Origin) вже охрестили найкращим твором автора. Чотири роки безперервної роботи того варті.