«1795» — третя і заключна частина нуарної трилогії Нікласа Натт­о­Даґа. І знову перед читачем відкривається епічна картина прихованої розкоші і згубного занепаду епохи регентства, яка розпочалася після загибелі короля Ґустава ІІІ від рук заколотників. Справжній вир амбіцій, схиблених плотських бажань, кривавих злочинів, злиднів та загальної зневіреності. А тим часом містом, наче ранений звір, блукає вже відомий читачеві Тюко Сетон, виношуючи бузувірські плани, що мають повернути йому високе становище в ордені Евменідів і колишній вплив. Нарешті Тюко зупиняється на ідеї створити на сцені одного з палацових театрів виставу, що має бути найбільш приголомшливою, блюзнірською, хвилюючою та огидною за своєю суттю, ніж усе, що колись бачили жителі шведської столиці.

Сетона відчайдушно намагаються зупинити однорукий пальт Жан­Мішель Кардель та Еміль Вінґе, брат покійного комісара поліції Сесіла Вінґе. Але чи вдасться їм самотужки впоратися із жорстоким і безмежно впевненим у своїй недоторканості супротивником, пекельним звіром у людській подобі, на чиєму рахунку стільки смертей і загублених людських доль?