Здавна насіння розторопші застосовувалося у традиційній та нетрадиційній медицині. На основі плодів розторопші створені такі відомі препарати як Сілібор, Карсил, Гепабене, Галстена, які є джерелом есенціальних кислот.

Найпоширеніше захворювання гепатобіліарної системи – це хронічний безкам'яний холецистит, який є однією із стадій жовчнокам'яної хвороби. При перенасиченні печінкової жовчі холестерином, зниженні вмісту жовчних кислот і солютантів, порушенні дренажної функції жовчного міхура та циркуляції жовчних кислот особливого значення набуває застосування харчових волокон з насіння розторопші.

Харчові волокна насіння розторопші сприяють корекції фізико-хімічних властивостей жовчі, покращенню дренажної функції жовчного міхура та позапечінкової протокової системи, відновлюють вітамінний та мінеральний баланс організму.

Насіння розторопші містить суміш біофлаваноїдів з активно діючою речовиною – силімарином, а також каротиноїди, амінокислоти, протеїни, вітаміни та мінерали. Силімарин має гепатопротекторну дію, тобто. пов'язує вільні радикали, активізує синтез білків та прискорює процес регенерації та детоксикації печінки. Антиоксидантна дія силімарину виявляється у стабілізації міжклітинних мембран, що гальмує процес проникнення у клітини різних токсинів.

Рекомендується при: гепатиті, холециститі, дуоденіті, панкреатиті, дискінезії жовчовивідних шляхів, виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки. Особливо ефективні при синдромі «інтоксикації організму» внаслідок харчового, алкогольного, хімічного та радіологічного отруєння.

Застосовується: по 2 столові ложки 3 десь у день із достатньою кількістю рідини.