«Безодня» — це збірка неймовірних і водночас на диво чесних історій, привезених автором з війни, побаченої на власних очах і прожитої впродовж чотирьох у польових окопах, на закинутих шахтах, у лісах, що повсюдно прострілювали. Тут немає героїзації «своїх» чи демонізації «чужих», це просто війна, яка випала на долю нашого поселення. А війна не добирає слів та не шкодує куль, війна триває, як і кожна з цих історій, що, проростаючи з реальності, набувають химерних метафізичних сенсів у подобі Чорного Бога й первісного жаху, який завжди чатує на нас поза межами часу й простору.