У цьому міжнародному бестселері поєднуються дві розповіді: батька і учасника руху за поінформованість про аутизм Артура Флейшманна і його дочки Карлі, якій поставили діагноз аутизму. Після багатьох років зневіри у тому, що вона ніколи не зможе спілкуватися з навколишнім світом, шляхом невпинної роботи їй це вдається.
У віці двох років Карлі Флейшманн діагностували важку форму аутизму і проблеми з мовленнєвою моторикою, через що вона не могла говорити. Лікарі пророкували, що її інтелект назавжди залишиться на рівні маленької дівчинки. Впродовж багатьох років до Карлі не могли достукатися. Пізніше, у віці десяти років, у неї стався прорив.