Події повісті відбуваються майже 800 років тому. Ті самі гори й полонини, але годинникова прірва робить їх такими далекими, як вони на іншій планеті. Письменник надзвичайно глибоко занурився в історію Русі, аби в уяві перенестись туди та взяти з собою у це мандрівку читача. І тепер кожен із нас може на кілька годин потрапити до середньовічних Карпат, підставити обличчя вітру з гірських вершин, відчути запах диму від багать та скуштувати чистої джерельної води. «Захар Беркут» — це та перлина літератури, яка захоплює читача так, що відірватися неможливо. Ти проживаєш разом з героями їх злети і падіння, радієш, горюєш і, зрештою, з жалем перегортаєш останню сторінку. Недарма студенти вважають цю повість однією з найцікавіших у шкільному курсі української літератури. Адже тут є все: і нестримне кохання, і підступні вороги, і воля до перемоги, і єдність у боротьбі. Іван Франко ще 140 років тому закликав читачів жити громадою та гуртом боротися за свої права. Але громада — не пережиток минулого, а найближче майбутнє наших дітей. Вже зараз глобалізоване людство прагне розділитися на самоврядні громади. від величезних міст до невеликих будинків на кілька квартир. Та обстоювати свої права українські громади ще тільки мають навчитися.