Це тиха ніч, мій астронавте коротка повість, у формі дитячого щоденника.
Головна героїня семирічна дівчинка Ія, вона записує нотатки впродовж перших десяти днів російського вторгнення в Україну.
В оповіді є деталі повсякденного життя Ії під час війни, її турботи, мрії та переконання.
Нотатки Ії різноманітні емоцій: від страху до розгубленості, від радості до відчаю.
Юні читачі дізнаються, як міняється Ієне життя, і хто допомагає їй триматися у цей складний час, коли історія повторюється і змінюється назавжди.
В книжці ще є вигаданий астронавт, який допомагає Ії триматися.
Іїн щоденник починається 24 лютого і триває до 5 березня, ілюструючи перші 10 днів війни".
Я вагалася, чи писати мені цю книжку.
Адже я живу в США, а мої родичі, тато і мама, тьотя і дядя, кузини і друзі всі живуть в Україні.
Та я зрозуміла, що ці тяжкі почуття ми ділимо разом.
Ми, люди, відчуваємо серцем, коли тяжко комусь із рідних.
Я почала писати свій щоденник, немов я дівчинка семи років, бо саме так я почувалася в серці.
За приклад мені був щоденник мого дідуся Євгена Пічка, який написав віршований мемуар-щоденник про захист України і про Другу світову війну , Оксана Лущевська, авторка книжки, сучасна українська дитяча письменниця.
Війна складна тема для дитячої літератури.
Але для наших дітей це не історія, а реальність, яку треба навчитися переживати.
І книжки можуть у цьому допомогти.
Якими мають бути книжки про війну? Як на мене, чесними, дуже простими у викладі, з багатьма ілюстаціями, з сильними героями та з надією.
Сподіваюся, що дівчинка Ія та астронавт з книжки Оксани Лущевської стануть підтримкою для багатьох українських дітей , Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва #книголав.