Під час Другої Світової війни для захисту від нальотів німецької авіації у системі ППО Великобританії використовувалися аеростати із прив’язаними до них сталевими тросами. Такі загородження перешкоджали вільному прольоту літаків і були небезпечними для пілотів Люфтваффе. Щоб боротися з такими загородженнями, німецькі конструктори розробили для своїх літаків спеціальні сталеві різаки, які також називали параванами – за аналогією із пристроями для захисту від морських мін. Частина літаків Ju-88 модифікацій А4 і А5 пройшла переобладнання під використання таких різаків-параванів та отримала маркування відповідно А8 та А6. Паравани представляли собою масивні сталеві конструкції у вигляді великої рами, яка кріпилася перед літаком та мала своєю метою відведення сталевих тросів до закінцівок крила, де були розташовані різаки для перерізування тросу. І хоча факти бойового застосування літаків з такими пристроями мали місце, ці паравани-різаки не набули широкого поширення. Причиною стало збільшення маси літака та погіршення його польотних якостей. Тому літаки знову були переобладнані у звичайні бомбардувальники, при цьому місця кріплення різаків на фюзеляжі зберігалися.