В даний час препарати пасифлори застосовують при нейро-вегетативної дистонії, стани страху, неспокою і нервозності. При серцево - судинних захворюваннях ефективно застосування пасифлори спільно з глодом.

Екстракт пасифлори вивчали у хворих із захворюваннями судин головного мозку (атеросклероз, тромбоз, стан після кризів і ін), а також з посттравматичної енцефалопатії, постконтузионным синдромом, постгриппозными арахноидитами, енцефалітом, з вегетативними порушеннями при клімаксі та ін. Екстракт пасифлори призначали по 30-40 крапель на прийом 3 рази в день. Курс лікування становив 10-30 днів.

Під впливом препарату у 30 з 41 хворого відзначено лікувальний ефект: хворі ставали менш дратівливими, у них поліпшувався сон. Найкращий терапевтичний ефект спостерігався при постконтузионном синдром з явищами неврастенії, при постгриппозной астенії та ін.

У дітей з неврастенічними станами і явищами дратівливої слабкості екстракт пасифлори, назначавшийся по 10 крапель 3 рази в день протягом 3-8 тижнів, зменшуючи рухове занепокоєння, підвищував здатність концентрувати увагу і послаблював головний біль (дані дитячого відділення лікарні ім. Соловйова).

У жінок в преклімактеричному і клімактеричному періоді при підвищеній нервозності, порушення працездатності і сну, «припливи», транзиторною артеріальною гіпертонії екстракт пасифлори, який призначали по 35 крапель 3 рази в день протягом 2-6 місяців, надавав сприятливу дію, послаблюючи або знімаючи перераховані явища.

В последние годы обнаружено, что применение препаратов пассифлоры благодаря присутствию 6,7-бензафлавона снижает абстинентный синдром при зависимости от психотропных веществ - никотина, алкоголя, опиоидов и диазепинов. При хроническом алкоголизме экстракт пассифлоры ослаблял влечение к алкоголю, уменьшал возбужденность и экзальтацию, у больных выравнивалось поведение (препарат назначали по 30-40 капель 3 раза в день в течение 4-12 месяцев). Но, к сожалению, после отмены лечения вновь возникало влечение к алкоголю.

Таким образом, экстракт пассифлоры применяется как успокаивающее средство при неврастении, бессоннице, вегетативных нарушениях в климактерическом периоде, при постоконтузионной и постгриппозной астении, при лечении алкоголизма.

В фитотерапию пассифлора попала из гомеопатии. В настоящее время в немецкой гомеопатии растение в высоких разведениях (потенциях) используют при состояниях беспокойства, судорогах и нарушениях сна. Остальные виды пассифлоры (пассифлора голубая, п. вонючая и п. съедобная) рассматриваются в качестве недопустимых примесей и фальсификации.

Её препараты используют при бессоннице, повышенной возбудимости, нервозности. Успокаивающее действие этого растения сопоставимо по силе с валерианой. Иногда в сборах ее назначают при судорогах и тиках.

Но при передозировке могут наблюдаться и такие неприятные ощущения, как головные боли и нарушения зрения.

Противопоказаниями к применению пассифлоры служат стенокардия, инфаркт миокарда, атеросклероз сосудов головного мозга и сердца.