«Овесан»

 

Дієтична добавка до раціону

«Овесан» — рослинний комплекс: має спазмолотичну та протизапальну дію, підсилює перильстатику кишківника. Сприяє відновленню й оптимізації якісної роботи кишківника до фізіологічної норми, підвищує тонус кишкової стінки, є оптимальним засобом під час атонії кишківника (закрепів), поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту та всього організму загалом.

Склад: овес, насіння гарбуза, насіння льону, листя сіни, буряк, корінь стальники та корінь солодки.

Оптимальне процентне співвідношення вуглеводів (40%), білків (11-18%), багатих на незамінні амінокислоти (аргінін, лізин, триптофан), жирів (4-6,5%) і вітамінів комплексу В і холіну в зерне в вівса робить його незамінним дієтичним і лікувальним засобом. Овес (овес посівний) застосовують як дієтичний загальнозміцнювальний засіб, у разі жовчних каменів і хвороб печінки, жовтоху, рекомендується в разі атонії кишківника, метеоризму, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки,  гастритів, панкреатитів, колітів; розладів травного тракту, поносів,  запалення й каменів у жовчному міхурі, запаленню нирок і сечового міхура (діє сечогінно), що супроводжується хворобливим сечовипусканням. Овес сприяє виведенню з організму токсинів, радіонуклідів, солей і важких металів, жовчних кислот, знижує рівень холестерину та глюкози в крові.

Насіння гарбуза містять широку гаму біологічно активних речовин: протеїни, вуглеводи, целюлоза, ненасичені жирні кислоти, вітаміни: А, D, Е, K, групи B, пектини, фітостерини, лецитин, мікро- та макроелементи, необхідні для повноцінного забезпечення організму: залізо, калій, магній, селен, цинк, марганець та ін. Насіння гарбуза має підвищені сорбційно-детоксичні властивості, активно виводять з організму шлаки, токсини, продукти розпаду білків, жирів, гормонів, радіонуклеїди, а також надлишок холестерину та білірубіну. Крім того, насіння гарбуза має протизапальний, антимікробний, антиоксидантний, імуномодулювальний, протианемічний, капілярозміцнювальний, онкопротекторний, антиалергічний ефект.

Семена льна а містять жирну олію (30-48%), білкові речовини (18-г-33%), вуглеводи (12-26%), слиз (5-12%), вітамін А, органічні кислоти, ферменти та вважаються одним із найкращих засобів під час закрепів. Застосовується лляне насіння у разі загострень гастритів, виразкової хвороби, у разі болів у кишківнику, у разі хронічного закрепу, геморою та тріщин прямої кишки — для розм'якшення стільця. Застосовується також у разі циститів, нефритів, каменів у сечовому міхурі.

Листя сіни вважають найнадійнішим сильнодільним проносним засобом. Вони містяться в численних проносних чаях. Листочки сени містять антраглікозиди, хризофанову кислоту, флавоноїди (ізорамнетін, кампферол), смоли, сліди алкалоїдів, органічні кислоти; фітостерини. У народній та офіційній медицині листя і плоди сіни застосовують як засіб проти закрепу; під час захворювань, за яких бажано легке звільнення кишківника з м'яким стільцем, як, наприклад, у разі тріщин в анальній зоні, геморою та після оперативних втручань на прямий кишень; для очищення кишківника перед рентгеноскопією, а також перед після оперативного втручання в черевній порожнині.

Харчове та лікувальне застосування мають коріння (коренеплід) і листя буряка. У коренеплодах містяться цукри, білок (до 1,5%), жир, клітковина, органічні кислоти (яблучна, лимонна та ін.), мінеральні солі (магній, кальцій, калій, залізо, йод тощо), фарбувальні речовини, вітаміни С, В1, В2, PP і фолієва кислота. Клітковина й органічні кислоти буряків підсилюють перистальтику кишківника та мають послаблювальну дію, тому вона рекомендується у разі хронічних закрепів і порушень травлення.

Завдяки багатому фітохімовому складу: ізофлавонові глікозиди ононін і оніон, тетрациклічний тритерпеновий спирт — онерин, дубильні речовини, лимонна кислота, ефірні олії, слизи, білки, крохмаль і приблизно 10% мінеральних солей, що містять калій, натрій, кальцій, магній, залізо, хлор, сірку, фосфор, кремній — коріння стальника мають діуретичну, гіпотензивну, кардіотонічну, кровоспинну, капілярозміцнювальну та протизапальну, жовчогінну дію, мають послаблювальну, властивістю.

Стальник застосовують у разі геморою, тріщин прямої кишки, постдизентерійних, проктогенніх запорів. Послаблювальні властивості стальника використовують у разі атонічних і спастичних запорів у хворих, які довго перебувають на постільному режимі, після травм, операцій, особливо у разі підвищеної небезпеки тромбоутворення.

Коріння та кореневища солодки мають високу біологічну активність унаслідок наявності гліциризинової та гліциретових кислот, що мають гормоноподібну дію. Надають спазмолітичний, протизапальний і загоювальний ефект. Є прекрасним відхаркувальним засобом. Наявність великої кількості слизових речовин і камедей дає можливість використовувати солодку як проносну. Сапоніни солодки подразнюють слизові оболонки, посилюючи секрецію залізнистого апарату. Корінь солодки малотоксичний, здавна слугує ефективним засобом під час лікування виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічних запальних станів шлунково-кишкового тракту (особливо у разі підвищеної кислотності шлункового соку).

Рекомендується застосовувати в лікувально-профілактичних цілях за:

• порушення обміну речовин, включно з ожирінням, цукровим діабетом;

• подагре;

• нирково-каменної хвороби;

• інтоксикації різного походження (харчові, лікарські, алкогольні, променеві);

• атеросклерозу, ДБС, гіпертонічної хвороби;

• авитаминозах;

• захворювань печінки та жовчного міхура.

Для:

• підвищення загальної опірності організму;

• виведення токсинів, радіонуклідів, солей важких металів.

Дозування та спосіб застосування:

Дорослим по 1 чайній ложці двічі на день між прийманнями їжі, запиваючи 100 мл рідини (1-2 ложки розвести в 100 мл води, соку або кефіру).

Курс застосування 8-12 тижнів. За потреби повторити курс за 2-3 тижні.

Попередження: дітям до 14 років, вагітним і жінкам, що годують грудьми, за рекомендацією лікаря. Можлива індивідуальна чутливість до компонентів.

Без ГМО.