ЛаГГ-3 належав до нового покоління радянських винищувачів, створених незадовго до Другої світової війни. Перший дослідний зразок І-301 був завершений у березні 1940 р. Розробили його тріо конструкторів – С. Лавочкін, В. Горбунов та М. Гудков. Головною відмінністю цього проекту стала повністю дерев'яна конструкція.

Серійне виробництво нового винищувача під назвою ЛаГГ-3 почалося в січні 1941 року на 5 заводах. Основним виробником став завод 21 у Горькому. Перші три серії комплектувалися озброєнням, у тому числі 3 великокаліберними кулеметами БС і 2 кулеметами ШКАС. З осені 1942 року ЛаГГ-3 випускався тільки на заводі 31 у Тбілісі. Літаки серії 35 мали потужніший двигун ВК-105 ПФ, озброєння включало одну гармату ШВАК, один кулемет БС і реактивні снаряди.

Він був оснащений прорізами, аеродинамічними компенсаторами керма і висувним хвостовим колесом. ЛаГГ-3 став одним з трьох нових типів радянських винищувачів. У повітряних боях війни на радянсько-німецькому фронті ЛаГГ-3 показав свою міцну конструкцію, потужне озброєння, але був занадто важким і мав важке керування. Але в умілих руках він став грізною зброєю повітряної війни. На ЛаГГ-3 літало багато радянських асів, таких як Герої СРСР Л. Гальченко та І. Євтєєв.

Троє з захоплених ЛаГГ-3 служили у ВПС Фінляндії.