В Германії у 1934 р. на фірмі «Рейнметалл» на базі 37мм прогитанкової гариати PАК 29 було зроблено нову ПТГ під позначенням «3.7 cm РАК 35/36». У 1935 р. вона поступила на озброєння вермахту як основний протитанковий засіб. На той час ця гармата зарекомендувала себе ях один з найкращих протитанкових засобів у світі. Вона показала відмінні результати під час громадянської війни у Іспанії під час боротьби із Радянськими танками Т-26 та БТ-5. «3.7 cm РАК 35/36» активно викориситовувалась у другій світовій війні, особливо в її початковий період 1939-42 р. Але ефективному її застосування погіршувалась у зв'язку з появою танків з потовщеною бронею. В 1941 р для боротьби з такими танками було розроблено кумулятивну надкаліберну гранату, що вставлялась у ствол зовні, але ефективність її була невеличкою через низьку точвість влучання. Ця гармата випускалась в Германії до 1942 р. всього було виготовлено 16500 од.
Протитанкову гармату під позначенням «4.2 см РАК 41» було розроблено в Германії фірмою "Маузер" 1941 р. для боротьби з танками Червоної Армії Т-34 та КВ. Оригінальність цієї гармати полягала в тому, що ствол, виготовлений з високолегованої міцної сталі мав змінне січення із 42 до 28 мм. Цей ствол був накладений на лафет гармати «3.7 cm РАК 35/36», було також змінено вид щита. За рахунок спеціальної конструкції снаряду, що дозволяла зменшення його діаметру по мірі руху в конічному стволі (це дозволяло максимально використовувати енергію порохових газів), вдалося суттєво підвищити початкову швидкість снаряду, що в свою чергу призвело до збільшення пробивної сили бронебійних снарядів броні до 90 мм. Однак, внаслідок збільшеного зносу ствола виробнитство якого дорого коштувало (до 500 постр.), ця гармата мала обмежене використання у військах. Їми було озброєно дивізіони винищувачей танків. Цих гармат було виготовлено всього 313 од.,