Протитанкову 45мм гармату зразку 1932 р. (19-К) бупо розроблено в Радянському Союзі на базі З7мм ПТГ зразку 1930 р. (1-К) на: початку 1932 р., та в кінці тогож року було прийнято на озброєння Червоної Армії. Основні відмінності, це збільшений калібр та заміна горизонтального клинового затвору на вертикальний. Збільшення калібру орудія дозволило збільшити бронепроникність бронебійного снаряду та підвищити ефективність застосування уламкового снаряду, а застосування вертикального затвору дозволило збільшити скорострільність гармати. У подальшюму конструкція цієї гармати стала базою для розробки більш сучасних 45мм ПТГ зр. 1934р. 1937р. та 1942р. Основним недоліком цієї гармати були шпицовані дерев'яні колеса, які дозволяли транспортувати гармату лише на невеличких швидкостях 10-20 км\год. Але, не зважаючи на невисокі бойові та технічні характеристики, вона активно використовувалась на фронтах ВВВ, особливо в її початковий період. Всього цих гармат було випущено 2974 од.

76мм полкову гармату зр. 1943 р. (ОБ-25) було розроблено в Радянському Союзі у лютому 1943 р. та прийнято на озброєння Червоної Армії в середині того ж року. Головною конструктивною особливістю її було те, що ствол полкової гармати зр. 1927 р. з прицільним механізмом та поршневим затвором був накладений на лафет 45мм ПТГ зр. 1942 р. з незначною зміною конструкції щита. Основним призначенням гармати ОБ-25 було враження вогневих засобів та живої сили противника. Разом з тим вона застововувалась як протитанковий засіб, її кумулятивний снаряд пробивав 60ми броню на відстані до 300 м. Ці гармати брали участь у бойових діях до кінця ВВВ. Усього їх було випущено більш ніж 5000 од.