Бронедрезину ДТ-45 було розроблено в СРСР в 1933 р. на базі бронедрезини Д-З7 як результат її модернизації. Вона призначалась для охорони залізничних шляхів, а також як засіб розвідки бронепоїздів та мотоброневагонів. На бронекорпус, що залишився незмінним від Д-37, було встановлено циліндричну башту танка Т-26 з 45 мм гарматою. Також встановили радіостанцію 71ТК з поручневою антеною. Екіпаж складався з 7 чоловік. Крім того для підвищення маневровості бронедрезина була обладнана засобом для переміщення
на паралельний залізничний шлях, який дозволяв їй в бойових умовах використовувати сусіднє рельсове полотно. Засіб складався з двох пар роз'ємних балок та чотирьох роликів. Випробовування показали добрі результати, і навіть було прийняте рішення про серійне виробництво цієї машини, але через нестачу виробничих потужностей, бронедрезину ДТ-45 серійно не виробляли. Дослідні екземпляри в якості учбових засобів використовувались майже до початку ВВВ.