Проект підводного торпедоносця був представлений Ісааком Пераля міністру морського флоту Іспанії в 1885 році. У жовтні 1886 року міністр видав наказ, що запускає проект в стадію реалізації, і видав інженеру початковий бюджет. 1 січня 1888 року на верфі Кадіса було закладено кіль підводного човна, а 8 вересня субмарина була спущена на воду.

Технічне нововведення полягала в тому, що гребні гвинти приводилися в рух електромоторами, які працювали від акумуляторної батареї і мали потужність 30 кінських сил кожен. У носовій частині підводного човна був встановлений унікальний на той момент торпедний апарат.

Випробування підводного човна в доці почалися лише в 1889 році і тривали до середини 1890. Велику частину випробувань субмарина пройшла з успіхом, однак комісія порахувала, що дальність плавання і швидкість човна недостатні для прийняття її на озброєння. У листопада 1890 підводний човен доставили в верф Кадіса, де вона була роззброєна. Чекаючи демонтажу, судно простояло майже 40 років, поки в 1929 році за наказом командувача підводними силами іспанського флоту була відбуксирували в Картахену. Тут підводний човен кілька разів змінювала місце дислокації і з 1 грудня 1965 року вона була на Картахенського набережній, на бульварі Альфонсо XII, і представляла собою незвичайний пам'ятник-фонтан. Популярність підводного човна «Пераля» в Іспанії дуже велика.

У зв'язку з руйнуванням корпусу підводного човна було прийнято рішення про перевезення її у Військово-морський музей. 15 грудня 2012 року вона була перевезена в Військово-морський музей Картахени, де після проведеної реставрації, починаючи з вересня 2013 року було відкрито для перегляду публіці.