Хвощ польовий, трава
Equisetum arvense, Толка, Сосенка, Котячий хвіст, Мітелка, стовп болотний, Піск.
Упаковка 100 гр.-30 грн.
Упаковка 500 гр.-100 грн.
Упаковка 1 кг.-200 грн.
Застосування в народній медицині:
Найчастіше рослина застосовується як засіб, що підвищує діуріз, але водночас не впливає на сольовий баланс в організмі. Завдяки збереженню концентрації іонів калію препарати хвоща не мають несприятливого ефекту на діяльність серцевого м'яза. Водночас настої та відвари хвоща використовують для зняття набряклості та лікування водянки.
Попри неможливість зруйнувати та вимити сольові відкладення з бруньок, хвощ застосовується як профілактичний захід у разі існування загрози розвитку нирковокам'яної хвороби. Він покращує ефективність фільтрації кровоносного керма тканинами нирок. Тому хвощ можна вважати кровочисним засобом. Він виводить з організму токсини, шлаки, важкі метали (зокрема свинець), алергени та навіть холестеринові бляшки, перешкоджаючи розвитку атеросклерозу, збільшенню просвіту судин і поліпшенню кровопостачання легких, головного мозку та всіх тканин і органів тіла.
Завдяки цьому поліпшуються обмінні процеси, настає відчутний приріст сил, посилюється мозкова активність, підвищується еластичність сполучних тканин. Також хвощ має певний протизапальний ефект і використовується у разі ревматизму та подагри.
Способи застосування:
Сік: свіжу траву хвоща промити й обдати окропом. Подрібнити. Витиснути сік із допомогою марлі. Пити по 15 мл тричі на добу.
Ванна: 100 грамів хвоща заварити в літри окропу на годину. Відфільтрувати. Вилити в теплу воду під час приймання ванни. Тривалість процедури має бути в межах пів години.
Отвар: 20 грамів хвоща варити в склянці окропу пів години. Дати настоятися до охолодження. Відфільтрувати. Розвести кип'яченою водою до 200 мл. Пити по 15 мл до чотирьох разів на добу.
Настій: 30 грамів хвоща заварити в склянці окропу на годину. Відфільтрувати. Пити по 15 мл до чотирьох разів на добу або використовувати зовнішньо.
Протипоказання:
Рослина отруйна. Не рекомендується жінкам у період вагітності та годування груддю; людям, які страждають на ниркову, печінку та серцеву недостатність; у разі нефриту та нефрозу; за наявності алергічних реакцій.