Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це ті саме, що візантійське православ'я? Чи й справді українці — «селянська нація»? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що — хамократія? У чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати? Одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзначена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелектуальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдраматичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків. Це не лише фундаментальна історико-культурна праця та вішукана філологічна екзегетика. Це ще й книга-попередження про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату й забуття багатовікової лицарської культури.

«Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» — це фундаментальна книга Оксани Забужко, вперше видана 2007 року (і пізніше перевидана в других і третіх виданнях), що стала однією з найвідоміших її науково-публіцистичних праць та вважається ключовою у контексті сучасного українського культурно-філософського дискурсу.

📘 Загальна ідея й тематика

Книга — це інтелектуальна подорож крізь віки, культури, релігії та конфесії, у якій Авторка аналізує та переосмислює «міф про Українку» — образ Лесі Українки як центральної фігури української культури та національної ідентичності.

💡 Головні напрямки роздуму:

• Переосмислення образу Лесі Українки
  Забужко розглядає її не просто як письменницю і національну героїню, а як складну, багатовимірну особистість — аристократку, гностичну мислительку і творчу силу, чий потенціал і значення довго залишалися недооціненими чи спрощеними.

• Конфлікт міфологій
  Авторка розмірковує над тим, якими конфліктуючими наративами українська культура жила і досі живе: між Європою і Росією, національним і колоніальним усвідомленням, традиційною релігійністю і модерністю, державністю і архаїчними уявленнями.

• Ідентичність і культура
  Забужко торкається таких важливих тем, як українська релігійність (чи це візантійське православ’я чи щось ширше), питання демократії, державності, ролі лицарських традицій і гностичного підґрунтя мислення.

📚 Форма і структурні особливості

Це не просто біографія чи критичний есей — книга поєднує філологічне тлумачення, історичний аналіз і культурологічний дискурс. У ній є розділи, що присвячені зокрема:

• культурній презентації героїні та різним інтерпретаціям образу Жінки — Орфея;

• історії єресей і християнських міфів;

• феномену лицарства та народництва;

• символам і міфологемам, як, наприклад, «Notre Dame Dolorosa».

🔍 Культурне та суспільне значення

Ця праця розглядається як завершальна частина умовної трилогії Забужко, присвяченої ключовим постатям української літератури (разом із Тарасом Шевченком і Іваном Франком), а сама Авторка називала її пошуком «України, яку ми втратили».

📌 Про Лесю Українку в книзі

Забужко розглядає Лесю Українку крізь призму постколоніального феміністського аналізу та контрастує традиційні уявлення про неї з альтернативними, глибшими інтерпретаціями її творчості та життєвого шляху.