Браян Олдісс почав видавати свої твори у 50-х роках минулого сторіччя. А в 60-х упорядкував три антології наукової фантастики, з яких згодом склався Пенґвінівський омнібус наукової фантастики (1973). Відтоді ці томи й перевидаються в тій чи іншій формі. Також відомий письменник і багатьма романами, що не належать до жанру НФ. А ще він знаний як художник та автор численних статей і віршів. Повість «Теплиця» («Hothouse») Браяна Олдісса, пошановану у 1962 р. премією «Гюґо», і сучасного українського читача розділяє всього лише якихось п’ятдесят з лишком років. У порівнянні з часовою локацією «Теплиці» тими роками без будь-яких докорів сумління можна знехтувати. Не вірите? В такому разі лише уявіть собі… далекий дуже далекий світ майбутнього Землі, коли Сонце перетворилось у червоного гіганта, а сама планета, повернута до нього лише однією стороною, переживає не найкращі часи. Якщо, звичайно, можна назвати не найкращими часами апокаліпсис, що вже триває мільйони років. Тут усе живе бореться за існування, і в цій безжальній боротьбі людство ( точніше — жменька зеленошкірих істот, що знайшли прихисток на середньому ярусі безкрайніх джунглів) безнадійно програє. Втім, якщо це може втішити (хоч би прихильників глибинної екології!), то біологічна ніша, яку з незапам’ятних часів займали тварини, уже давно завойована. А єдиним повноправним владарем у цьому немислимому світі, де панує вічний день і шаленство мутованого життя, є рослини. Отже, ласкаво просимо у царство Природи!