Зенітна самохідна установка ЗСУ-37 була розроблена у 1943 році. На самохідне шассі СУ-76 встановили відкриту зверху башту зварену з вертикальних броньових листів. Всередині башти встановили автоматичну зенітну 37-мм гармату 61-К. Броньований корпус оберігав екіпаж та агрегати від вогню противника. Башта - поворотна; гармата в башті мала вертикальні кути наведення: від -3 до 85 градусів. Машина вагою 12,2 тонни мала максимальну швидкість 42 км/год. Силовий агрегат являв собою два паралельно з'єднані автомобільні двигуни потужністю 2х70 к.с. Екіпаж складався із шести чоловік: командир, два навідника, два заряджаючих та механік-водій. Після того, як була випущена партія машин, через недосконалу конструкцію (ненадійний силовий агрегат, та ряд інших конструктивних недоліків) довелось припинити їхній випуск. Це була перша зенітна установка на гусеничному шасі радянського союзу.