БТ-7 - радянський колісно-гусеничний танк періоду 1930-1940-х років. Третій танк сімейства радянських легких танків БТ («Швидкохідний танк»). На відміну від своїх попередників БТ-2 і БТ-5, мав зварений корпус кілька зміненої форми і новий двигун. Озброєння аналогічно БТ-5. Випускався, як і БТ-5, у варіанті з радіостанцією і без радіостанції. Всього вироблено 5763 машини.

У 1936 році був розроблений проект усттановки реактивного озброєння на танк БТ-7. Основне озброєння танка було збережено. Дві ракетні гармати калібру 132мм встановювалося по боках конічної бвшти. На танку розміщувалося шість реактивних снарядів. Горизонтальне наведення на ціль здійснювалося поворотом башти. ракетні знаряддя також були забезпеченні механізмом вертикального наведення і системою електропуску. Після пуску перезарядження установки повинно було проводитись в найближчому укриті.