Аніс (Pimpinella anisum) — вид трав’янистих однорічних рослин роду Бедринець (Pimpinella) родини зонтичних (Apiaceae).

Батьківщина анісу — країни Малої Азії та Східного Середземномор’я. Як прянощі та лікарський засіб почав використовуватися ще в античні часи. Від римлян аніс потрапив до решти країн Європи. Зараз його вирощують в Іспанії, Італії, Туреччині, Єгипті, Індії, Китаї, Мексиці, Чилі, США, Лівані, Греції, на Кипрі, Молдові, в Середній Азії та на Кавказі, а також в багатьох інших країнах. Цікаво, що в ряді східних країн — Індії, Ірані, Індонезії не розрізняють аніс та фенхель.

Харчова цінність на 100 грам продукту::

• білки - 17 г
• жири - 16 г
• вуглеводи - 35 г

Енергетична цінність (калорійність) на 100 грам - 337 ккал

Використання:

При простудних і запальних захворюваннях, які зачіпають систему дихання, аніс має відхаркувальну, пом'якшувальну дію, усуває непродуктивний кашель. Жаропонижаючий засіб. Збуджує апетит, допомагає усунути наслідки харчових отруєнь. Лікує запалення нирок і сечовивідних органів. Є седативним засобом для серцевого м'яза, усуває тахікардію. Використовується при запаленні ясен, втрати голосу. Аніс - визнаний афродизіак, як чоловічий, так і жіночий. Стародавні римляни вважали, що міцна настоянка анісу здатна повернути статеву силу навіть старезному старцю.

2-3 зернятка спеції аніс можна додати в каву або чай, для аромату і здоров'я. Аніс також широко застосовується при виготовленні киселів, компотів, лимонадів, пуншей. Спеція аніс хороша в солодких молочних і фруктових супах, додається у всілякі десерти, пудинги, торти, кекси, пряники, печиво, пироги, цукерки, льодяники, солодкі начинки і пасти, джеми і варення. Переважно в Євразії аніс додають у тісто, з якого печуть хліб, коржі, бісквіти. Хороша з анісом каша. Рибі, птиці і м'яса аніс надає солодкуватий смак і свіжий аромат. Застосовується в соусах і маринадах, наприклад з оселедцем, сирної заквасці.

Термін придатності: 12 місяців.

Склад: насіння аніса 100%.