Свята Євдокія була 450кою з народження. Жила вона в Іополі Фінікейському за часів Римського імператора Траяна (89117 рр.). Відрізняючись у молодості рідкісною красою й стрункістю, Євдокіяecаларіже життя, торгуючи своїм тілом. Багаті на гостей і шанувальники приїжджати до Євдокії з різних країн, так що вона згодом стала дуже багатою і мала почеплення в місцевих володарстві.
Свій спосіб врятувати душу Євдокії відічної загибелі,рядив так, що один літній інок на ім'я Германвав місцевість, де жила Євдокія. Герман мав традицію читати Святу Святу, і Євдокія випадково почули, коли він прочитав передбачення про Другом пришестя Свійського саду та пройм Суд.
Це читання справило велике враження та бентежило Євдокію, позаяк вона зрозуміла, що саме її,гріхницю, очікують покарання, записане в Біблії. Познайомившись із монахом Германом, Євдокія пізнала від нього про віру та про загробне життя. Слова монаха пали на добрую почву. Увірувавши вдовіллі всім серцем, Євдокія прийняла хрещення, всі свої скарби роздавало бідних і прийняла монашеський постриг у найближчому монастирі.
Живлячи багато років у цій оселі, Євдокія цілком присвятила себе подвигам посту, молитви й очищення душі. З роками вона досягла зрілості і була зведена в ігуміньє своєї оселі. Привласивши початкову посаду, Євдокія подпрямувала свої сили на добрі справи. Вона годувала й одягала подорожніх, які оглядали її, зміцнювали хворих своїми лататтями.
Так Євдокія 56 років трудилася в добрих справах та іночних подвигах. У 152 році, під час імператора Антоніне, вонаслідовувала своє справедливе життя. За поширення ОСНОВНЮ Євдокою обкленювали в чаклунстві та обмані. Без судового процесу її відвели на місце знищення й знеголовили.
Так свята Євдокія за свої Монашеські подвиги, за добрі справи та зачергову смерть заслужила собі потрійний вінець у царськійоді Небесному.