Ця книга про любов. У ній немає жодного слова на "лю...", але вона про любов. Про магію, не лубочну, розтиражовану з екранів телевізора, а справжню, від роду і кореня, коли пірнаєш з головою у Прадавній Океан і виринаєш звідти з рибиною в зубах. І ще про відвагу. Про безумовну відвагу знайти своє, впізнати його, впертися руками і ногами і нікому не віддати. Свій дім, свою батьківщину, своє серце, своє право ходити з високо піднятою голово.
Події роману розгортаються навесні-влітку чотирнадцятого року у Донецьку. Донбас - це точка обнуління, місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховані потрібні відповіді. Та де все починалося, там все і завершиться, коли історія пройде чергове коло, і вічний змій Уроборос знову вкусить себе за хвіст. Саме тут героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії - і саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий смисл і нову опору.

Проза сучасних українських письменників нерідко торкається такої важливої теми, як війна на Сході України. Особливе місце в цій тематичній ніші займає ветеранська література.

«Доця» — дебютна книжка української письменниці Тамари Горіха Зерня, відзначена премією «Книга року BBC-2019». «Доця» — це, як стверджує анотація, твір про любов. А ще про надлюдську віру у свою справу, патріотизм і справжню дружбу.

У романі зображено один із найскладніших періодів війни на Донбасі, а саме — її початок. Час, коли української армії майже не існувало, коли вся оборона трималася на запалі добровольців і волонтерів, коли українське суспільство ще не до кінця усвідомлювало, що відбувається навколо взагалі.

Книги про війну в Україні допомагають переосмислити й проаналізувати нашу сучасну історію. Зокрема, в «Доці» авторка робить екскурс у довоєнні часи: життя головної героїні та Донецьк безпосередньо до початку війни. Так вона намагається показати, що передувало початку кровопролиття, які були передумови.

Доця — мешканка Донецька, волонтерка, одна з тих, хто своїми руками будував українську армію у 2014 році, одна з тих, хто втратив усе, але не втратив надію та віру. Роман кишить жахами справжньої війни, але динамічний сюжет, сповнений своєрідними волонтерськими пригодами, по-справжньому перехоплює подих.

Цікаво, також те, що роман має документальне підґрунтя: чи не всі персонажі мають своїх прототипів, чи не всі події відбулися насправді.

Твори про Донбас подекуди викликають багато суперечностей та дискусій, адже ця тема досі залишається надто болючою та складною.

Доця — роман української письменниці Тамари Горіха Зерня, виданий видавництвом «Білка».

Це вражаюча документально-художня історія про жінку, яка в умовах війни на сході України стає волонтеркою й ризикує життям, допомагаючи нашим бійцям. У центрі сюжету — звичайна киянка, котра, залишивши звичне життя, занурюється у вир подій війни, вчиться виживати, довіряти і боротися.

Авторка майстерно поєднує реальні факти, гумор, біль і любов до людей, створюючи живі образи волонтерів, військових і мешканців прифронтових міст. Твір вирізняється щирістю, емоційністю й глибоким гуманізмом.

Роман «Доця» став лауреатом премії «Книга року BBC» (2019) і вважається одним із найсильніших художніх свідчень про початок війни на Донбасі.

📘 Видавництво: Білка
🖋️ Автор: Тамара Горіха Зерня
🎖️ Нагороди: Книга року BBC — 2019
📖 Жанр: сучасна українська проза, воєнна проза, документальна проза