У ті часи, коли перетворювачі частоти для асинхронних двигунів були вишуканістю (найчастіше 20 г.одів назад), у промисловому обладнанні в разі потреби використовувалися двигуни постійного струму, у яких була здатність регулювати частоту обертів. Метод цей був важковаговий, і нарівні з ним застосовувався ще один, простьожий — використовувалися двошвидкісні (багатошвидкісні) мотори, у яких обмотки під'єднуються й перемикаються певним способом за схемою Даландера, що дає змогу змінювати швидкість обертання 3ф двигуна.