Annihilator — треш-метал-група, заснована 1984 року в місті Оттава, Канада. Засновником «Annihilator» є гітарист Джефф Вотерс. Спочатку він грав у «Trojan hammer», але ця команда проіснувала недовго, і він заснував свій проєкт «Jeff Waters project», потихеньку трансформований у «Annihilator». До першого складу групи також увійшли Майк Фармер (ударні), Джон Перингам (вокал) і Девід Скотт (бас), хоча загалом цей був просто тандем Уотерса і Скотта. Інші двоє незабаром були звільнені, а замість них в колективі з'явилися вокаліст Джон Бейтс і ударник Річард Дет. Ця конфігурація записувала демку «Welcome То Your Death», після чого барабанщика випнули, а на його місце взяли Пола Малека. За цим пішла ще одна демка, «Phantasmagoria», завдяки якій групі вдалося отримати контракт з «Roadrunner records». Тим часом склад ще кілька разів перешився, і до 1989 року новими членами колективу стали Ентоні Грінхем (гітара), Ванн Дарлі (бас) і Рей Хартман (ударні, екс-«Assault». На роль вокаліста був прийнятий колишній басист відомої в Канаді команди «D.O.A.» Ренді Ремпейдж. Коли 1989 року з'явився дебютник «Alice In Hell», він якраз потрапив у смугу трешевого буму, і, відповідно, отримав гарні огляди в пресі. Звісно, чимала заслуга в цьому була й самого Уотерса, віртуозно володілого гітарою, а також відомого практично поодинці всі інші партії. У тому ж році «Annihilator» вперше відвідують Європу. Перед початком тура Джефф вигн Рампаджа, а замість нього ангулював Кобурна Фарра. Ентоні Грінхем вирішив не чекати, коли його понуть під зад, а потихеньку звалив сам, поступившись місцем Беку Скотту Бекісу. Це сталося напередодні сесій для другого диска, «Never Neverland». Пластинка вийшла краще за першу, оскільки голос Фарра більше підходив для музики, яку грали «Annihilator». Уотерса тепер визнає не тільки в себе в Канаді, а й за кордоном. Прикладом тому може слугувати запрошення Джеффа Беком Мастейном у Megadeth. Однак альянс із незрозумілих причин не відбувся, і Ватес зі своєю командою вирушив розігрівати «Judas priest» під час їхнього британського туру. Запис третього альбому почався за участю нового другого гітариста, Нілу Голдберга. У напрямку сесій Джефф розрубався з Кобуроном, і той хлопнув дверима. Заміною йому став 51 Рандал, але його вокал більше підходив для попси, ніж для металу, і в результаті «Set The World On Fire» провалився. Ця невдача, а також подальші флукуації в складі привели до розриву контракту з «Roadrunner».

01. Smear Campaign
02. King Of The Kill
03. No Way Out
04. Clown Parade
05. Set The World On Fire
06. W.T.Y.D.
07. Fun Palace
08. I Am In Command
09. No Zone
10. Fiasco
11. Alison Hell