Чудові сапфіри, прекрасні смарагди та благородний бурштин на розкішному майстерно розшитому платці з таємничим візерунком кольору індиго — не індійський лонер, не східна казка, а настільна гра Індиго (Indigo) від відомого професора математики Райнера Книция (Reiner Knizia).

Сенс настільної гри Індиго полягає в тому, що учасники прагнуть зібрати якомога більше коштовних каменів. Камені збирають, викладаючи на ігрове поле тайли з фрагментами шляхів, якими просувають скарби до своїх воріт. Сапфір, Смарагд і Янтар приносять власникам відповідно 3, 2 і 1 очко.

Індиго — чудова логічна гра, у якій гравцям доведеться поборотися за різнобарвні дорогоцінні камені. Щоб доставити самоцвіти зі скарбниці до своїх воріт, вам доведеться прокладати звивисті доріжки та не давати іншим учасникам перехитрити вас і звести каміння до себе.

Ця красива настільна гра витримана в строкатим східному стилі — можливо, у неї могли б грати якісь давні арабські торговці прикрасами або турецькі купці, що короткий час лягають серед тюків із різнобарвними тканинами. Індиго — назва темно-синього кольору, у який колись любили фарбувати одяг, використовуючи для цього одну індійську рослину, яка слугує приємним фоном ігрового поля, що нагадує про те, чи розмальована хустка, чи то ручної роботи килимок.

На полі розсипані скарби — різні самоцвіти, які так і хочеться швидше затягнути до себе в скриню, але для того, щоб це зробити, потрібно прокласти спеціальні доріжки та протягнути ними камінь до виходу з печери. Виходів багато, і кожен із них належить одному або кільком гравцям. Доріжки прокладаються за допомогою тайлів: у свій хід кожен гравець викладає на полі один тайл, і якщо він слугує продовженням доріжки, на якій лежить самок, цей камінь пересувається на крок далі. Щойно хтось із учасників у такий спосіб доставляє камінчик до свого виходу, він забирає його собі. Якщо в цього виходу є співвласник, він теж бере собі самоцвіт, тільки не з поля, а з банку. Цей момент деяким учасникам особливо неприємний: як так, я, розумієш, намагався, потягнув, а він на халяву отримав такий самий камінь!

Зрозуміла річ, під час партії гравці всіма силами намагаються перешкодити іншим і загорнути доріжку з каменем у свій бік, причому, зазначимо, у кожного на руці завжди є тільки один тайл, який можна викласти, а стало, багато залежить від випадковості. Утім, правила гри пропонують стратегічний варіант, коли в кожного є по два тайли, і ось тоді з'являється якась, але можливість вибору.

Сокровички, до речі, розсипані не аби як — окремі самоцвіти лежать по краях поля, і їх нескладно дотягнути до свого виходу, якщо він поруч, а посередині — справжній клондайк: груди із шести каменів, а один із них — найдорожчий. Індиго містить три типи самоцвітів: бурштин, смарагд і сапфір. Бурштин приносить своїм власникам 1 годка за камінь, смарагд — 2, а сапфір — цілих 3. Останній лежить тільки в центрі поля, а забрати його можна тільки після того, як звідти будуть розтащені всі інші камені.

Гра закінчується, коли всі скарби з ігрового поля перекочують у переможні купочки учасників. Переможцем вважається той, хто набрав більше очок, а якщо таких щасливий кілька, перемога присуджується тому з них, у кого більше каменів. У ролі самоцвітів у грі слугують симпатичні стека, які цілком здатні викликати нападиендості. Всі інші елементи гри зроблені з гарного щільного картону, розкладеного, як ми вже говоримо, у дусі східних казок. Загалом, Індиго тішить око та зігріває серце, як і все строкате й екзотичне, а заодно тренує мозок і розпалює дух здорової змагань.

Комплектація
— ігрове поле;
— 4 ширини (з короткими правилами гри);
— 7 підставок під скарби;
— 54 картки шляху з стежками;
— 24 жетони (по 6 на кожен колір);
— 24 коштовні камені (12 жовтих бурштинів, 10 зелених смарагдів, 2 синіх сапфіру);
— правила гри.