Головні герої роману, такі молоді, розумні та вродливі, випадково зу­стрічаються на виступі шкільної дзвіниці, за крок до вічної безодні. Що змусило кожного з них прийняти настільки жахливе рішення? Чи зможуть вони зці­лити і врятувати одне одного?
Автор роману майстерно, без жодного натяку на моралізування доводить, що наше життя - це всі кольори в одному, в усій їхній яскравості, що жодна хвороба - ані фізична, ані психічна - не може бути приводом для навішування соціальних ярликів та клеймування, що нас здатні врятувати лише співчуття та любов до близьких.