«Діти мої» — новий роман Гузель Яхіної, найяскравішої дебютантки в історії літератури новітнього часу, лауреата премій «Велика книга» та «Ясна Поляна» за бестселер «Зулейха розплющує очі». «Діти мої» – незвичайний роман, який продовжує улюблену автором тему дивовижного сплетення етносів, культур, народів, людських доль. Якщо в книзі «Зулейха розплющує очі», як влучно зауважила письменник і перекладач Олена Костюкович, автор «шпурнула нас у Сибір і при цьому показала татарщину в собі, і, можна сказати, у всіх нас», то в новому романі настав час іншого дослідження – трагічних доль, химерного устрою, химерного фольклору і життя депортацією 1941 року. Поволжя, 1920-1930-ті роки. Якоб Бах – німець, учитель у колонії Гнаденталь. Він давно відвернувся від світу, вирощує єдину доньку Анчі на усамітненому хуторі і пише чарівні казки, які чудовим і трагічним чином втілюються в реальність. «Я хотіла розповісти про світ німецького Поволжя – яскравий, самобутній, живий – про світ, який колись створений зайдами в чужій країні, а сьогодні загублений у минулому. Але це ще й історія про те, як велике кохання породжує страхи в нашому серці і одночасно допомагає їх перемогти».