На сторінках цієї книги відомий британський психолог німецького походження Ганс Юрген Айзенк (1916-1997) здійснює «генеральний наступ» на вчення Зигмунда Фрейда (1856-1939), на його школу, а також на методи лікування, які захищає і відстоює дана школа. На думку вченого, методи фрейдистської терапії суперечать емпірично доведеними фактами.

.Айзенк доводить, що творчість Фрейда і результати його праць своєрідним чином пов'язані з обставинами життя самого засновника теорії психоаналізу. Автор не претендує на якесь наукове новаторство (його роздуми засновані на роботах його видатних колег), але в кінцевому підсумку йому вдається в зрозумілій формі викласти основи вчення Фрейда навіть тим читачам, які досить поверхово знайомі з працями відомого австрійського психолога. Іншими словами, Айзенку вдається донести до свідомості масового читача те, що думає сучасна наука про правду та брехню фройдівського вчення. У цій праці порушено вельми широке коло тем - тлумачення снів, психопатологія буденного життя, фрейдистський психогенез, експериментальне вивчення психоаналітичних теорій і багато інших.

Багато критики вважають доводи Айзенка досить спірними, але як раз до цього і прагнув автор. Він представляє читачеві протилежні думки на основі фактів, а коментарі та інтерпретації додаються тільки для роз'яснення незрозумілих моментів.