Профілактика нападів стенокардії, застійна серцева недостатність.

Препарат застосовують внутрішньо перед їжею, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини.

Дозу і кратність прийому встановлює лікар індивідуально. З метою досягнення максимального терапевтичного ефекту рекомендується індивідуальне дозування препарату залежно від стану пацієнта, його реакції на препарат і переносимості.

Починають лікування з низьких доз, які в процесі лікування при необхідності підвищують. У більшості випадків призначають по 20 мг 2 рази на добу або по 40 мг 2 рази на добу вранці та після обіду (наприклад о 8:00 і 15:00).

З метою запобігання розвитку толерантності до нітратів (при будь-якому режимі дозування) другу таблетку рекомендується приймати не раніше, ніж через 8 годин після прийому першої.

При лікуванні стенокардії з частими нічними нападами препарат слід застосовувати вранці та безпосередньо перед сном.

Для визначення індивідуального дозування важливе значення має моніторинг гемодинаміки.

Добова доза, залежно від тяжкості перебігу захворювання, може досягати 160 мг (максимальна добова доза), розподілена на 3 прийоми.

• Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого компонента препарату; гостра циркуляторна недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія або колапс, шок; гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночка; виражена анемія; недавно перенесена черепно-мозкова травма або крововилив в головний мозок; глаукома; одночасне застосування з силденафілом і іншими інгібіторами фосфодіестерази; період вагітності та годування груддю; дитячий вік.

Часто - головний біль на початку лікування, а також при підвищенні дози препарату, яка поступово зменшується протягом декількох діб; нечасто - запаморочення, артеріальна гіпотензія, рухове занепокоєння, неуважність, сонливість і слабкість, ортостатичний колапс, тахікардія, брадикардія, метгемоглобінемія; рідко - розвиток глаукоми, підвищення внутрішньочерепного тиску, зміна швидкості психічних реакцій.

Іноді, при різкому зниженні артеріального тиску, можливі парадоксальні нітратні реакції - збільшення вираженості нападів стенокардії.

У пацієнтів, схильних до алергічних реакцій, можливі висипання на шкірі, свербіж, гіперемія шкіри; в окремих випадках - ексфоліативний дерматит. Часто розвивається толерантність.

Рідко - сухість у роті, нудота, блювота, дилатація судин шкіри з почервонінням, загальна слабкість, втома.

Можуть виникнути рефлекторна тахікардія і симптоматична пальпітація в результаті симпатоміметичної дії внаслідок зниження системного АТ.

В окремих випадках можуть розвиватися колапс з порушенням серцевого ритму і брадикардією, гіперемія обличчя, шум у вухах.

Дуже рідко можливий розвиток синкопе.