До цієї збірки увійшли дві ранні повісті Достоєвського - «Білі ночі» і «Немаєчка Непроханова», які вважаються найпоетитичнішими творами великого романіста.

«Білі ночі» — одне з найкращих творів школи «сентиментального натуральника», на думку критика Аполлона Григор'єва. Це лірична дослідниця героя-мріяча, самотньої й боязкої людини, у житті якої на якийсь час з'являється дівчина, а разом із нею і надія на світліше майбутнє.

«Незначна» — повість, спочатку задумана автором як роман, де в основі сюжету лежить історія життя маленької дівчинки. Неточка — теж персонаж-мріяч, вона гумить про життя у великому гарному особняку, який бачить із вікна казарки на горищі. Але, занурившись у ньому, Неточка стикається з реальністю, яка виявилася зовсім не такою прекрасна...