У романі Вери Сонцевої розказано історію сім'ї курських безземельних селян Смирнових, які колись переселилися на Далекий Схід. Вони уникали потреби та втрат, а потрапили в нову кабалу — їм довелося батрачити біля місцевого багатю.

Дружба зі старожилами — спадковими мисливцями, хліборобами, рибалками — допомагає Смирновим дізнатися та полюбити край, де їм судилося тепер жити.

Проста сільська жінка Альона Смирнова, з любов'ю дзигаюча тиху курську рівнину, починає по-новому дивитися на величну, можливу природу Далекого Сходу. Ця земля стає для неї рідною, тут її праця, тут праця тисяч російських людей, які освоюють величезний край.

У роки громадянської війни, під час розгулу інтервенції та калмиковщини, Алена та Васіль Смирнови як би самим ходом історії втягуються в гущу подій, йдуть партизанити в тайгу, беруть безпосередню участь у боротьбі з білими й оккупантами.